Skip to content

Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size Increase font size Decrease font size Default font size default color brick color green color

Рівненський обласний науково-практичний тижневик

Рівненський обласний науково-практичний тижневик. Заснований в серпні 1998 року

Ви знаходитесь тут:Головна сторінка arrow Всі матеріали сайту arrow НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК
НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК Надрукувати Надіслати електронною поштою
31.01.2009
Анафілактичний шок — це стан різкої підвищеної чутливості організму, що розвивається при повторному введенні чужорідних білків і сироваток, медикаментів, при укусі комах. Це одне з найбільш тяжких ускладнень лікарської алергії, що закінчується приблизно в 10-20% випадків летально. Швидкість виникнення анафілактичного шоку — від декількох секунд чи хвилин до двох годин від початку контакту з алергеном. У розвитку анафілактичної реакції у хворих з високим ступенем сенсибілізації ні доза, ні спосіб введення алергену не відіграють вирішальної ролі. Однак велика доза препарату збільшує тяжкість і тривалість перебігу шоку.
Анафілактичний шок почав часто спостерігатися при терапевтичному і діагностичному втручанні – застосуванні лікарських препаратів (пеніциліну і його аналогів, стрептоміцину, вітаміну В1, амідопірину, анальгіну, новокаїну), імунних сироваток, йодвмісних рентген-контрастних речовин, при нашкірному тестуванні і проведенні гіпосенсибілізуючої терапії за допомогою алергенів, при помилках у трансфузії крові, кровозамінників тощо.
Загальна і найбільш істотна ознака шоку — швидке зменшення кровотоку з порушенням периферичного, а потім і центрального кровообігу під впливом гістаміну й інших медіаторів, що секретуються клітинами. Шкірні покриви стають холодними, вологими і ціанотично-блідими. У зв’язку зі зменшенням кровотоку в головному мозку й інших органах з’являються тривога, затьмарення свідомості, задишка, порушується сечовиділення.
Ступінь вираженості анафілактичного шоку залежить від швидкості розвитку судинного колапсу і порушення функції головного мозку.
Легкий ступінь анафілактичного шоку виявляється гіперемією шкірних покривів, сверблячкою, чханням, запамороченням, головними болями, гіпотензією, тахікардією, відчуттям жару, слабкістю, неприємними відчуттями в різних ділянках тіла.
Середній ступінь тяжкості анафілактичного шоку характеризується найбільш розгорнутою клінічною картиною: токсидермією, набряком Квінке, кон’юнктивітом, стоматитом, циркуляторними порушеннями — частим серцебиттям, болями в серці, аритмією, зниженням АТ, різкою слабкістю, запа-мороченням, порушенням зору, занепокоєнням, відчуттям страху смерті, тремтінням, блідістю, холодним липким потом, зниженням слуху, дзенькотом і шумом у голові, непритомним станом. На цьому тлі можливий розвиток обструктивного синдрому за типом нападу бронхіальної астми з проявом ціанозу, наявністю шлунково-кишкового (нудота і блювота, здуття живота, набряк язика, болі внизу живота, пронос з домішкою крові в калі, різкі болі в животі) і ниркового (позиви до сечовипускання, поліурія) синдромів.
Тяжкий ступінь анафілактичного шоку — блискавично розвивається колапс (блідість, ціаноз, ниткоподібний пульс, різке зниження АТ), коматозний стан (з втратою свідомості, мимовільними дефекацією і сечовипусканням), зіниці розширені, реакція їх на світло відсутня. При продовженні падіння артеріального тиску пульс і АТ не визначаються, зупиняється серце, припиняється дихання.
Можливі варіанти анафілактичного шоку з переважним ураженням:
шкірних покривів з наростаючою шкірною сверблячкою, гіперемією, появою кропивниці, набряків Квінке;
нервової системи (це-ребральний варіант) з розвитком сильного головного болю, появою нудоти, гіперестезії, парестезії, судом з мимовільним сечовипусканням і дефекацією, втратою свідомості з клінічними проявами за типом епілепсії;
органів дихання (астматичний варіант) з домінуючою ядухою і розвитком асфіксії через зміну прохідності верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку гортані і порушення прохідності середніх і дрібних бронхів;
серця (кардіогенний) з розвитком картини гострого міокардиту чи інфаркту міокарда й інших органів.
Лікування анафілактичного шоку грунтується на:
блокуванні надходження ліків-антигену в кровоток;
нейтралізації біологічно активних речовин, що секретуються і надходять у кровоток внаслідок реакції антиген-антитіло;
подоланні гіпофізарно-наднирникової недостатності;
виведенні хворого з колапсу;
знятті бронхоспазму;
ліквідації явищ асфіксії;
зменшенні проникності судинної стінки;
впливі на психомоторні порушення;
запобіганні пізнім ускладненням з боку серцево-судинної системи, нирок, шлунково-кишкового тракту, ЦНС.

При анафілактичному шоку потрібна термінова допомога, тому що хвилини і навіть секунди зволікання і розгубленості медика можуть призвести до смерті хворого. Насамперед необхідно покласти хворого, повернути його голову вбік і висунути нижню щелепу для запобігання западінню язика й асфіксії (якщо в хворого є зубні протези, потрібно їх вийняти), до ніг прикласти теплі грілки.
Вище місця введення медикаменту необхідно по можливості накласти джгут. Місце введенню алергену обколоти 0,1% розчином адреналіну (1-0,5 мл) і прикласти до нього лід для запобігання всмоктування алергену, а у випадку прийому його всередину зробити промивання шлунка. Ввести підшкірно 1 мл 0,1% розчину адреналіну, 2 мл кордіаміну, 0,2 мл 10% розчину кофеїну, 60 мг преднізолону чи 125 мг гідрокортизону.
Ін’єкції адреналіну і кордіаміну в разі потреби можна повторювати через кожні 10-15 хв. до підйому АТ. Якщо повторні підшкірні ін’єкції адреналіну неефективні, потрібно внутрішньовенно ввести 0,5 мл адреналіну з 20 мл 40% розчину глюкози, тому що адреналін відновлює тонус судин і є могутнім антагоністом викиду гістаміну. При анафілактичному шоці від застосування пеніциліну варто ввести одноразово в м’язи 1 000 000 ОД пеніцилінази в 2 мл розчину натрію хлориду, а при шоці, викликаному біциліном, — протягом 3 днів по 1 000 000 ОД пеніцилінази. Для нейтралізації біологічно активних речовин необхідно ввести 1-2 мл 1% розчину супрастину чи 2-3 мл 2,5% розчину піпольфену, чи 1-2 мл 1% розчину димедролу в м’язи, 10-20 мл 10% розчину кальцію хлориду чи кальцію глюконату внутрішньовенно (піпольфен не можна вводити хворим, у яких алергійні ускладнення виникли від застосування аміназину внаслідок загальних антигенних властивостей цих препаратів).
При бронхоспазмі внутрішньовенно призначають 2,4% розчин еуфіліну з 10 мл 40% розчину глюкози, при набряку гортані, що не зникає, незважаючи на проведену терапію, роблять термінову трахеотомію.
При явищах серцево-судинної недостатності і набряку легень необхідно ввести внутрішньовенно 0,5 мл 0,05% розчину строфантину з 10 мл 40% розчину глюкози і 10 мл 2,4% розчину еуфіліну; постійно через носовий катетер давати зволожений кисень, здійснювати інгаляції парів етилового спирту. При набряку легень у крапельницю варто додати 1 мл 1% розчину фуросеміду, під контролем АТ вводити фракційно від 0,2 до 0,5 мл 5% розчину пентаміну внутрішньовенно. Для підтримки АТ застосовується 1% розчин мезатону від 0,5 до 1 мл підшкірно чи 0,1% розчин норадреналіну від 1 до 2 мл в ін’єкціях з 5% розчином глюкози.
Для ліквідації метаболічного ацидозу вводиться крапельно внутрішньовенно 4% розчин натрію бікарбонату (150-200 мл). Потім хворому продовжують внутрішньовенно крапельно вводити ізотонічний розчин хлористого натрію разом з антигістамінними (димедрол, супрастин, дипразин, піпольфен) і глюкокортикоїдними засобами — гідрокортизоном (125-500 мг) чи преднізолоном (60-120 мг), дексаметазоном (4-20 мг). При судомах рекомендується внутрішньовенно дроперидол до 1 мл.
При зупинці серця необхідно ввести довгою голкою 1 мл 0,1% розчину адреналіну внутрішньосерцево, робити закритий масаж серця і штучне дихання (рот у рот, рот у ніс чи за допомогою апаратів ДП-1, ДП-2) тощо.
Хворі, що перенесли анафілактичний шок, підлягають госпіталізації в палату інтенсивної терапії. З метою профілактики пізніх ускладнень їм необхідно протягом 10-14 днів проводити курс лікування преднізолоном у дозі від 40 до 60 мг чи в еквівалентних дозах іншими гормональними препаратами.
Останє оновлення ( 31.01.2009 )
 
< Попередня   Наступна >
Назад

Номери газети

Архів номерів газети

Зараз на сайті

Зараз на сайті: 1 гість

Пропонуємо друк медичних бланків - звертайтеся до редакції газети