Skip to content

Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size Increase font size Decrease font size Default font size default color brick color green color

Рівненський обласний науково-практичний тижневик

Рівненський обласний науково-практичний тижневик. Заснований в серпні 1998 року

Ви знаходитесь тут:Головна сторінка arrow Якість життя arrow ЩАВЕЛЬ: КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ
ЩАВЕЛЬ: КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ Надрукувати Надіслати електронною поштою
22.09.2013
Щавель з давніх часів вважається лікарською рослиною і вже тоді були відомі корисні властивості щавлю. За допомогою нього можна усунути проблеми зі шлунком, зупинити кровотечу і навіть вилікувати такі хвороби, як дизентерія, туберкульоз, цинга, ангіна і ревматизм. Крім того, цей “лікувальний бур’ян” використовується при деяких жіночих недугах, а також для очищення крові і сечі.

Ванни з щавлевого відвару корисні при циститі. Також відвар зі щавлю корисний при ангіні й захворюваннях горла. Порошок з “цибульного яблука” (так називають цей лікувальний бур’ян у народі) надає лікувальну дію на ушкоджені ясна і зуби. При ревматизмі і болях у попереку експерти фітотерапії рекомендують використовувати настій з коріння цієї рослини.
Корисні властивості щавлю детально описує у своїх працях Авіценна. Цей всесвітньо відомий іранський цілитель призначав відвар з листя “лікувального бур’яну” жінкам для полегшення стану в період клімаксу, також при болісних проявах в період менструального циклу і успішно використовував щавлевий відвар при безплідді.
До Авіценни корисність щавлю довів давньоримський лікар Гален. Сучасник Галена, римський лікар і вчений Діоскрид також ставив його на одне з головних місць у списку лікарських рослин.
Незважаючи на колосальну корисність цієї простої рослини, слід знати деякі запобіжні заходи. Щавель не варто вживати жінкам у період вагітності, людям із захворюваннями шлунка. Особливо обережними повинні бути люди з нирковими проблемами - часте застосування щавлю може спровокувати утворення каменів у нирках. Також він може спровокувати розвиток подагри і остеопорозу в літніх людей.
Азія і Європа вважаються рідними краями “диких буряків” (інша народна назва щавлю), але сьогодні ця рослина поширена у всіх країнах, окрім Антарктиди. У середні століття в Європі щавель використовувався як засіб від чумної лихоманки, внутрішнього запалення і навіть від чуми.
У Франції щавель вважається головним овочем. До ХХІІ століття він вважався бур’яном. Жителі Московії зі сміхом дивилися на іноземців, які з апетитом поїдали щавель, який вже тоді займав не останнє місце в списку лікарських порадників. Про це свідчить запис у мемуарах Адама Олеарія, який в 1633 році відвідував Московію.
Латинська назва щавлю - rumex (дослівний переклад - “спис”). У ста грамах щавлю міститься добова потреба вітаміну С. Крім цього вітаміну, даний овоч містить вітаміни Е, РР, К В, каротин, мінеральні солі, органічні кислоти, ліпіди, білки і флавоноїди.
 
< Попередня   Наступна >
Назад

Номери газети

Архів номерів газети

Зараз на сайті

Зараз на сайті: 2 гостей

Пропонуємо друк медичних бланків - звертайтеся до редакції газети