Skip to content

Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size Increase font size Decrease font size Default font size default color brick color green color

Рівненський обласний науково-практичний тижневик

Рівненський обласний науково-практичний тижневик. Заснований в серпні 1998 року

Ви знаходитесь тут:Головна сторінка arrow Психологія виховання arrow УВАГА: ВОРОЖКИ! ПРОХОДЯЧИ ПОВЗ,... ПРОХОДЬТЕ
УВАГА: ВОРОЖКИ! ПРОХОДЯЧИ ПОВЗ,... ПРОХОДЬТЕ Надрукувати Надіслати електронною поштою
08.06.2009
Історій, пов’язаних з ворожками, екстрасенсами, цілителями та знахарками, у будь-кого з нас знайдеться в пам’яті чимало. Та на адресу редакції «МВ» надійшли листи з реальними фактами. Наш кореспондент вирішив розібратися, лікують чи руйнують ці люди душі тих, хто до них звертається.
Василь Галябар: «Жодна знахарка вашого кота не вилікує, бо у нього немає віри»
Здебільшого у ворожок ми шукаємо розради, будучи в розпачі. «Де закінчуються знання, там починається віра», - впевнений сімейний психолог Василь Галябар. Адже вірити – це потреба людини, так вона відчуває закінченість світу. «Народні цілителі, знахарі, - переконаний фахівець, - «лікують» саме за допомогою віри». Йдучи до ворожок, ми підсвідомо прагнемо мобілізувати свої сили, знайти ті внутрішні ресурси, про які раніше нам не було навіть відомо. Психолог жартує: «Ні одна знахарка вашого кота не вилікує, адже він не знає, що таке віра, й одночасно йому байдуже, хто і що про нього думає». Здебільшого в народних «цілителів» є кілька діагнозів: пороблено, задавнено і з ляку. А насправді такої хвороби, як порча, не існує. Тому знахарі, переконаний фахівець, лікують тільки тих людей, які здорові, але потребують доброго слова.

Отець Сергій:
 «Гороскопи – це інструкції диявола»
Офіційний погляд Церкви на цілительство, ворожіння чи віщування однозначно негативний. Все ж до лікування травами Церква ставиться лояльно. Мовляв, фітотерапія є й в офіційній медицині та й в Старому Заповіті сказано, що нехай кожне зілля буде на користь людині. «Головне, - зазначає викладач Рівненського православного богословського інституту, кандидат богословських наук, священик Сергій Лучанін, - щоб не відбувалось поклоніння цим травам та над ними «знавці» не робили жодних заговорів». Натомість діяльність всіляких ворожбитів священик засуджує. Він впевнений: всі ці явища мають єдине джерело – диявола, який в такий спосіб намагається відвести людину від  праведного шляху.
Християни в жодному випадку не повинні вдаватись ні до магії, ні до передбачення долі, адже ще в Старому Заповіті через пророка Ісаю Господь сказав: «Не повинен перебувати біля тебе …віщувальник, гадатель, ворожбит, чарівник, знахар, чорнокнижник…, викликач духів… Бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці мерзоти Господь Бог твій вижене від лиця Свого».
Сьогодення в церкві називають не інакше як апостасійним часом, тобто сучасні люди відходять від розуміння того, що саме Господь керує їхнім життям. Крім того, в догматичному богослов’ї є таке поняття, як промисел Божий. Він означає піклування Господа про всіх людей разом і про кожного зокрема. «А якщо ми вдаємось до магії, - запевняє отець Сергій, -  це означає, що ми відходимо від того промислу, яким Бог нас наділяє». Це можливо, адже оскільки ми створені за образом і подобою Божою, то й маємо ніким не керовану волю. Волю вибирати!
За церковними канонами, є три волі: воля Божа, диявола, а між ними стоїть воля людини. Бог не нав’язує нам своєї. Натомість диявол робить це через різноманітні спокуси. Наприклад, спокуса поговорити з предками. Для цього люди, особливо молодь, викликають духів померлих. Не меншим гріхом є передбачення майбутнього. Єдине, що людина може прогнозувати – це  переміну погоди. Для цього Бог створив професію синоптика. Тому не варто вірити навіть гороскопам,  адже це, за переконанням священика, інструкція диявола. 
Магія, і навіть зцілювання за допомогою заговорів, викачування яйцями  тощо – це відступництво від Бога. «І не варто, - наголошує о.Сергій, - звертати увагу на те, що знахарі моляться». Вони роблять це для виявлення зовнішньої праведності. Деякі «цілителі» відсилають своїх пацієнтів до церкви, наприклад, для того щоб вони пройшли «шість сеансів сповіді» або «поставили по три свічки у трьох церквах». Забобонний пацієнт у таких випадках відчуває себе в центрі боротьби добра і зла, вірить, що його особисте благополуччя залежить від того, наскільки точно він виконає вказівки такого «лікаря». Крім того, магічними діями, які часто подаються у вигляді молитов і нібито стародавніх народних замовлянь, знахарі створюють лише ілюзію послаблення хвороби, спонукаючи пацієнта повірити в свої здібності. Натомість, пояснює Сергій Лучанін, головною умовою зцілення невиліковних людей Сином Божим була міцна віра тих, хто приходив до Нього, і ця віра була поєднана з глибоким покаянням.
Основним джерелом доходу псевдоцілителів є плата за послуги зцілення. Це вважається гріхом. Церкві відомі імена святих чудотворців, які зцілювали людей, та плати за це вони не брали. Серед них – Косьма і Даміан, Кир та Іоанн, Пантелеймон та Єрмолай, Самсон та Діомед, Трифон, Фалалей та ін.
 У будь-якому разі знахарі керують волею людини. Натомість лікарі офіційної медицини лише пропонують лікування, і людина завжди стоїть перед вибором – приймати їхні настанови чи ні. Тому Церква не відкидає традиційної медичної допомоги. Про це сказано у Біблії: «Чадо! У хворобі твоїй не падай у відчай, але молись Господу – і Той тебе зцілить. Відступи від прогрішень, і від всякого святого гріха очисти серце твоє. І дай місце лікарю: бо Господь його створив і не віддалиться від тебе, бо Він потрібен тобі».
За відступництво від Церкви через псевдоцілительство передбачено й покарання. У 16,17 та 21 правилах збірника церковного законодавства зазначається, що всі, хто займається знахарством, нашіптуванням на воду, виливанням яйцями, воску, олова, підпадають під церковні заборони. Зокрема, покаранням за це є відлучення від Таїнства Причастя на 6 років. А тих, що такими способами хотіли вбити людину, і прирівнюють до вбивць. Їх  відлучають від церкви на 15 років.

ЗМІ за достовірність реклами не відповідають, але вимагають ліцензії від «рекламодавця»
Гороскопи, різноманітні передбачення, віщунства, гадання, послуги екстрасенсів та біоенергетиків нині досить популярні. Їхній популяризації сприяють якоюсь мірою й засоби масової інформації. Друковані ЗМІ рясніють від реклами «спадкових ворожок», а на телебаченні, особливо після півночі, транслюють програми, де різноманітні «екстрасенси-астрологи» передбачають долю людини лише за її датою народження. Проте проблема не у тому, що ЗМІ рекламують, зрештою, такі умови бізнесу. До речі, рекламувати, і це не забороняє закон, можна лише тоді, коли  у «такого» рекламодавця є ліцензія. До слова, він зобов’язаний залишити в редакції її копію.
«Що ж до «телегадання», то у нашій області, на відміну від центральних телеканалів, - констатує представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Рівненській області Дмитро Тарасюк, - таке явище не розповсюджене». Натомість газети мають можливість у такий спосіб заробляти гроші. «Вірити народним цілителям чи ні – особиста справа кожного», - переконаний Дмитро Володимирович. Згадує й про відому йому цілительку з села Осови Дубровицького району. Вона, не маючи відповідної освіти, зцілила, за його словами, чимало людей.  Натомість про тих, хто не зцілює, а лише калічить, навіть при цьому маючи ліцензію, то тут Дмитро Тарасюк покладає відповідальність лише на тих, хто видає спеціальні дозволи. 


Народні цілителі без освіти повинні приймати пацієнтів у присутності дипломованого лікаря
Проте не варто категорично відносити всіляких ворожбитів до фахівців народної та нетрадиційної медицини, але й можливості цієї медичної галузі не варто недооцінювати. Вона визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я ще у 1973 році. Тоді була й відпрацьована термінологія, було визначено, що народна  медицина -  це сума всіх знань і  практичних  методів, що  застосовуються  для  діагностики,  профілактики  і  ліквідації порушень фізичної і психічної рівноваги, які спираються винятково на практичний досвід та спостереження,  що передаються з покоління в покоління як в усній, так і в письмовій формі. А нетрадиційна медицина – це знання  та  практичні  методи народної медицини, які мають певного автора. 
Окремими галузями народної та нетрадиційної медицини є рефлексотерапія, мануальна та фітотерапія, герудотерапія (лікування п’явками), інформотерапія (використовується енергія у вигляді АТФ, креатинфосфата й інших високоенергетичних речовин, хімічні речовини, які є в організмі пацієнта і можуть ним синтезуватися),  Су Джок-терапія (ультрасучасна інтерпретація акупунктури), аурікулотерапія  (один із методів рефлексотерапії, в якому використовуються масаж, голковколювання, електричний, термічний і інший впливи на біологічно активні точки вушних раковин), апітерапія (лікування за допомогою бджіл). Не варто забувати й про біоенергетику, іридодіагностику і, звичайно, гомеопатію.
Згідно з Державним класифікатором професій, професія цілителя віднесена до підрозділу молодших спеціалістів у галузі медицини. Крім того, згідно з наказом МОЗ України від 28.10.2002 року за №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою в закладах охорони здоров’я», серед когорти лікарських спеціальностей є й професія лікаря народної та нетрадиційної медицини.
  Незважаючи на те, що методами народної медицини українці користуються споконвіків, законодавчу базу в цьому питанні було створено лише на початку дев’яностих. Крім того, в 1991 році була створена Українська асоціація народної  медицини, через рік -  Медичний інститут Української асоціації.
У 1993 в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» за № 2802-XII від 19.11. 1992 року в ст. 74 дано визначення, хто має право займатися медичною та фармацевтичною практикою. Це особи, які мають спеціальну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам. Про відповідність до них можуть свідчити диплом про медичну освіту, свідоцтво про підвищення кваліфікації, сертифікат про присвоєння звання лікаря-спеціаліста, атестаційно-експертний висновок АТ Української асоціації народної медицини. Крім того, медичною практикою в цій галузі можуть займатись й люди без відповідної освіти.  Проте вони повинні мати спеціальний дозвіл МОЗ України або уповноваженого ним органу, який  би підтверджував відповідність особи кваліфікаційним вимогам. У ньому обов’язково повинна бути вказана спеціальність лікаря, під контролем якого буде здійснюватись медична діяльність. До речі, приймати пацієнтів цілителям без вищої освіти дозволено тільки в його присутності (Наказ МОЗ України №36 від 11.02.98 року «Про затвердження Положення про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини».
Народному цілителю згідно з цим документом, держава не дозволяє лікувати онкологічних хворих, хворих на різноманітні інфекційні  захворювання, у тому числі венеричні та заразні шкірні, СНІД. Забороняється й лікування хворих на наркоманію, психічно  хворих людей, які потребують невідкладної госпіталізації, ускладнень вагітності, хірургічні  втручання та аборти. Висновок про психічний стан здоров’я теж не можна отримати в таких людей. Крім того, їм не дозволено застосовувати метод гіпнозу. Документ цей не безстроковий, а видається на три роки. Після цього потрібна повторна атестація, яку багато хто не здатен пройти.
Згідно з цим же наказом народний цілитель зобов’язаний вести облікову документацію. У ній мають бути паспортні дані пацієнтів, діагностичний висновок, обсяг лікувальних процедур, спостереження за динамікою стану здоров’я та висновок щодо ефективності наданого лікування. Якщо позитивного результату лікування помічено не було, цілитель повинен забезпечити консультацією лікаря-спеціаліста або направити пацієнта до лікувального закладу, аби там йому надали кваліфіковану медичну допомогу. І, звичайно, лікар народної медицини повинен дотримуватись норм і правил санітарно-епідемічного режиму та  принципів медичної етики та деонтології.
За словами завідувачки відділу обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Віри Ільчук, у нашій області мають ліцензії на здійснення такої діяльності щонайменше 13 фахівців. Широко застосовуються на Рівненщині мануальна терапія, фіто- та рефлексотерапія та ін.


За шарлатанство - до в’язниці
До речі, є чимало народних цілителів, які працюють не тільки без спеціальної освіти, але й без відповідних документів. Такі «підприємці» цікавлять Державну службу з боротьби з економічною злочинністю. За останні три роки, повідомив старший інспектор ВЗГ УМВС Рівненської області Микола Лекай, на Рівненщині таких прецедентів не було, а також не було зареєстровано й жодної скарги чи заяви. Проте, наголошує фахівець, незаконна діяльність лікарів народної та нетрадиційної медицини передбачає  відповідальність за статтею 202 Кримінального кодексу України «Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання  фінансових послуг».
Зокрема, лікування методами нетрадиційної та народної медицини без  державної реєстрації карається штрафом  від 100 до 250 неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  або виправними роботами. Працювати на благо держави доведеться близько двох років. За інших умов можна відбувати й строк у місцях обмеження волі, максимальний термін теж два роки.  
Народна і нетрадиційна медицина – могутній і дуже дієвий  лікувальний засіб. А щодо різноманітних ворожок, то, як показує досвід, в них також є потреба.  Для того щука в річці, - жартують у народі, - щоб карась не дрімав. Так і в цьому випадку. Люди, які розчаровані або недосконалістю медицини, або хочуть того, що є неможливим, звертатимуться до різноманітних магів і надалі. Просто таких пацієнтів задовольняють ілюзіями. «Навіть найгірший медик,  - переконаний сімейний психолог Василь Галябар, -  ліпше за найкращого знахаря, адже він принаймні знає, як лікувати не можна. Крім того, пам’ятає й про легендарне «Не нашкодь!».
Світлана БЕРЕЗНЮК
Останє оновлення ( 08.06.2009 )
 
< Попередня   Наступна >

Номери газети

Архів номерів газети

Зараз на сайті

Пропонуємо друк медичних бланків - звертайтеся до редакції газети