Skip to content

Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size Increase font size Decrease font size Default font size default color brick color green color

Рівненський обласний науково-практичний тижневик

Рівненський обласний науково-практичний тижневик. Заснований в серпні 1998 року

Ви знаходитесь тут:Головна сторінка arrow Сестринський діагноз arrow СЕСТРА-ГРЕНАДЕР МОЖЕ СТАТИ ГАРНИМ ВИХОВАТЕЛЕМ МОЛОДИХ КОЛЕГ
СЕСТРА-ГРЕНАДЕР МОЖЕ СТАТИ ГАРНИМ ВИХОВАТЕЛЕМ МОЛОДИХ КОЛЕГ Надрукувати Надіслати електронною поштою
24.05.2009
У сучасній медицині сфера етичних питань позначається різноманітними термінами: «лікарська етика», «медична етика», «медична деонтологія», «біоетика», «біомедична етика», «сестринська етика». Біоетика – дослідження проблеми прав людини в сучасній медицині. Основними принципами біомедичної етики є принцип гуманності, поваги людської гідності особистості; поваги моральної автономії особистості; благодійності та справедливості.Американський лікар і біоетик Роберт Віч описав чотири моделі взаємовідносин медичних працівників і пацієнтів.
Батьківська модель характеризується тим, що медичний персонал ставиться до пацієнтів так, як батьки ставляться до своїх дітей. Тобто лікар або медична сестра самі визначають, у чому полягає благо пацієнта, в основному приймають важливі рішення для пацієнта і беруть, відповідно, велику частину відповідальності при цьому на себе. «Свята неправда», як приховування правди про діагноз від самого хворого і застосування «плацебо», тобто фармакологічно нейтрального засобу, що видається за ефективно діючі ліки – найбільш яскраві приклади батьківського ставлення до пацієнтів.
Інженерна модель характеризується тим, що медична сестра зводить свою роль до того, щоб виявляти і відновлювати якісь функції, усувати злами в організмі пацієнта. Міжособистісний аспект відносин медичного персоналу і пацієнтів тут цілком або майже цілком ігнорується. Ця модель може домінувати в кабінетах (відділеннях) рентгенологічного обстеження, функціональної діагностики, у роботі з хворими в несвідомому стані в реанімаційному відділенні.
Колегіальна модель характеризується повною взаємною довірою медичного персоналу і пацієнтів. Прямуючи до спільної мети, лікар і медична сестра стають «друзями» хворого.
Контрактна модель у рідкісних випадках може виглядати як юридично оформлений договір із пацієнтом. Значно частіше між медичним персоналом і пацієнтом встановлюється ніби неписана угода, відповідно до якої лікар і медична сестра не просто вважають здоров`я хворого пріоритетною метою своєї фахової діяльності, але враховують також ситуації, коли сам пацієнт інакше розуміє це для себе, ніж медичні працівники.
Небагато медичних працівників можуть похвалитися знанням того, як вони сприймаються хворими, іншими членами колективу. Чимало медсестер можуть прекрасно оцінювати свої фахові медичні знання, технічні навички виконання різноманітних маніпуляцій, проте лише деякі адекватно оцінюють власну особистість і можуть сказати, який психологічний стиль їхньої роботи з хворими. Для розвитку спроможності до комунікації з хворими і психотерапевтичного підходу до нього будь-якому медичному працівнику необхідно мати відомості про свій фаховий тип поведінки.
Сестра-рутинер (робот). Для її діяльності найхарактернішим є механічне виконання своїх обов`язків. Ці сестри ретельні, скрупульозні, добре технічно кваліфіковані, акуратно виконують усі доручення лікаря. Проте, працюючи строго за інструкцією, вони не вкладають у свою роботу психологічного змісту, така медсестра працює як автомат, пацієнт сприймається нею як необхідний додаток до інструкції з його обслуговування. Їхні відносини з хворими позбавлені емоційного співчуття і співпереживання. Вони роблять усе, випускаючи з поля зору одне – хворого. Саме така сестра спроможна розбудити хворого, який спить, щоб у призначений час дати йому снодійне.
Сестра-гренадер (солдат). Цей тип сестри добре поданий в популярних кінокомедіях. Хворі вже здалеку за ходою або гучним голосом дізнаються про неї, швидко намагаються упорядкувати свої тумбочки і ліжка. Ця сестра рішуча, безкомпромісна, наполеглива, миттєво реагує на найменші порушення дисципліни. При недостатній культурі, освіті, невисокому рівні інтелектуального розвитку така негнучка «вольова» сестра може бути грубою і навіть агресивною з хворими. У сприятливих випадках, якщо вона розумна, освічена, з таким рішучим характером може стати гарним вихователем молодих колег.
Сестра материнського типу. Вона переносить на роботу з хворими свої теплі сімейні стосунки або компенсує в роботі їхню відсутність. Робота з хворими, турбота про них – для неї невід`ємна умова життя. Вона добре володіє емпатією, здатністю до співпереживання.
Сестра-експерт. Це сестра – вузький спеціаліст. Завдяки високій потребі у фаховому визнанні виявляє особливу допитливість у визначеній сфері фахової діяльності і пишається значимістю у цій галузі, де іноді навіть «затьмарює» лікаря. Часто це кваліфіковані сестри рентгенологічної або клінічної лабораторії, фізіотерапевтичного кабінету. Іноді люди цього типу стають фанатами своєї вузької діяльності, нічим не цікавляться, крім роботи.
«Нервова сестра». Цей тип непрофесійної поведінки сестри не повинен зустрічатися в лікувальній установі і свідчить про неякісний фаховий підбір кадрів, про помилки в роботі адміністрації. Емоційно нестійка, запальна, дратівлива, вона постійно дає невротичні реакції, схильна до обговорення особистих проблем і може стати серйозною перешкодою в роботі медичного закладу. «Нервова сестра» - це або патологічна особистість, або людина, яка страждає на невроз. Такі люди часто самі потребують серйозної психотерапевтичної допомоги і є професійно непридатними для роботи з хворими.
Сестра, яка грає завчену роль. Ця людина ще не сформувала фахової приналежності. Її поведінка відрізняється неприродністю. Вона ніби виконує завчену роль. Неприродність у спілкуванні заважає їй встановити контакти з людьми, тому така сестра повинна сама чітко визначити свої фахові цілі, виробити адекватний стиль спілкування з пацієнтом.
Таким чином, якщо в діяльності медичної сестри є основний принцип – «пацієнт перш за все», то планування і проведення медсестринської практики неможливе без вміння провести опитування, сформулювати проблеми, спланувати заходи і провести навчання пацієнта навичкам самообстеження, а для цього медичні сестри повинні безперервно вчитися і вдосконалюватися.
Олена ГАШИНСЬКА, завідувачка відділення підвищення кваліфікації молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів Рівненського державного базового медколеджу, к.м.н.

(З виступу на науково-практичній конференції «Етика, деонтологія та правові аспекти в медсестринстві», 24 березня 2009 року, м. Рівне)

 
< Попередня   Наступна >

Номери газети

Архів номерів газети

Зараз на сайті

Пропонуємо друк медичних бланків - звертайтеся до редакції газети